вщносяться:
■ ппоталамус;
■ ппоф!з (три частини: передня, пром1жна, задня);
■ щитопод1бна залоза;
Загальна характеристика гуморально! регуляцй 133
■ прищитопод1бж залози,
■ гпдшлункова залоза,
■ наднирков1 залози (юркова та мозкова речовини),
■ статев1 залози,
■ ежф1з,
■ тимус (гпдгруднинна, або вилочкова залоза).
Центральними ендокринними органами е ппоталамус
I ппоф1з.
Ппоталамус. У нейросекреторних кл1тинах супра-
Оптичного й паравентрикулярного ядер ппоталамуса
Синтезуються окситоцин та антид1уретичний гормон
(АДГ), який мае ще назву вазопресин. Гормони в гра
Нулах транспортуються аксонами нейросекреторних
Нейрожв i видтяю ться в кашляри задньоУ частки ней-
роппоф!за.
У мед!альному ппоталамуа (ппоф1зотропна зона)
Видтяються бюлопчно активж речовини, KOTpi е Hi-
бито "гормонами гормон1в". Вони п о д т яю ть ся на
Фактори, яю стимулюють секрещю (рил1зинг-гормо-
Ни, або л1берини), i фактори, яю гальмують секрещю
(статини). У ппоталамуа синтезуеться п'ять рил1зинг-
Гормон1в (тиреотропш-рил1зинг-гормон, кортикотро-
тн-рил!зинг-гормон, гонадотропш-рил1зинг-гормон,
Рил1зинг-фактор гормона росту i пролактинстимулю-
Ючий фактор) i два статини (соматостатин i пролактин-
Шпбуючий фактор).
Ппоф1з. Вивтьнившись i3 нервових заюнчень, rino-
Ф1зотропж гормони через судини ппоталамо-ппоф1-
ЗарноУ портальноУ системи потрапляють в аденоппо-
Ф1з (передню частку) i в ньому впливають на клиини,
Що секретують тропш гормони — тиреотропш, АКТГ,
лютеУжзуючий (ЛГ) i фолжулостимулюючий (ФСГ) гор
Мони, соматотропш — гормон росту, пролактин.
TponHi гормони, у свою чергу, заносяться в перифе-
ричн! ендокрины залози — щитопод1бну, наднирков1
(юрковий шар), яечник i яечко, де стимулюють ви-
Роблення власних гормошв. Завдяки таюй штеграци
ефективно функцюнуе ряд нервово-гормональних сис
Тем, наприклад, ппоталамо-ппоф1зарно-надниркова.
Перелж ropMOHie, Ух походження та основы впливи
на кл1тини-м1шеш представлен! у таблиц! 6.1.
^ МЕХАН13МИ Д11 Г0РМ0Н1В
Вщповщь кл1тини-м1шеж на д1ю гормона формуеть-
Ся творениям гормонрецепторного (ГР) комплексу,
Що п р и зво д и ть до активацГУ сам о го р ец еп то р а,
Мщацм BiAnoeifli кл1тини. Гормон адреналш при
Взаемодм з рецептором вщкривае мебранж канали,
a Na+ — вхщний юнний струм обумовлюе функщю
Кл1тини. Проте бш ыш сть горможв вщ криваю ть чи
Закр и ваю ть м ем б р ан ы канали не сам о ст ш н о, а
У взаемоди з G-б тко м.
Мехажзм д1Т горможв на ютини-мш еж пов’язаний з 1х
х1м1чною будовою:
■ водорозчинш гормони - б т к и i полтептиди, а та
Кож noxiflHi ам ш о ки сл о ти - катехолам'ши, вза-
емодють з рецепторами мембрани кл'|тини-м'|шеж,
Утворюючи комплекс “гормон - рецептор” (ГР). Ви-
Никнення цього комплексу призводить до утворення
Вторинного або внутрш ньою жинного посередника
(месенджера), з яким пов’язаж змши функцЛ ш тини.
К тью сть рецептор1в на поверхн1 мембрани ш ти н и -
MimeHi становить приблизно 104— 105;
■ ж иророзчинш гормони - стероУдж - проходять
Кр1зь мембрану кл1тини-м1шеж i взаемодють i3 плаз-
Матичними рецепторами, юльюсть яких коливаеться
Вщ 3000 до 104, утворюючи комплекс ГР, який дал1
Надходить до мембрани ядра. СтероУдж гормони та
Похщж амшокислоти тирозину - тироксин та три-
Йодтиронш - проникають через ядерну мембрану
I взаемодтоть з ядерними рецепторами, з’еднаними
З оджею чи б т ьш е хромосом, наслщком чого е змши
Синтезу бшка в кл1тиж-м1шеж.
Зпдно з сучасними уявленнями, д1я горможв зумовлена
стимулящею або пригжченням катал1тичноУ функцЛ де
Яких ф е р м е н т у кл1тинах-м1шенях. Цей ефект може до-
сягатися двома шляхами:
■ в з а е м о д ' ю о г о р м о н а з р е ц е п т о р а м и п о в е р х ш к л 'ь
Т и н н о / м е м б р а н и / з а п у с к у л а н ц ю г а б 'ю х '1 М 1 ч н и х
п е р е т в о р е н ь у м е м б р а ш / ц и т о п л а з м /;
■ п р о н и к н е н н я м г о р м о н а кр' 1зь м е м б р а н у
/ з в ’я з у в а н н я з р е ц е п т о р а м и ц и т о п л а з м и, т е л я
Чого гормонрецепторний комплекс проникае в ядро
i органели кл1тини, де i реал1зуе св|'й регуляторний
Ефект шляхом синтезу нових ф е р м е н т.
Перший шлях призводить до активащТ мембранних фер
М е н т i утворення вторинних месенджер1в. На сьогодж
вщомо чотири системи вторинних месенджер1в:
■ адентатциклаза - цАМФ;
■ гуажлатциклаза - цГМФ;
■ ф о сф о л т а за - шозитолтрифосфат;
■ кальмодулш - южзований Са2+.
Другий шлях впливу на кл1тини-м1шеж: комплексування
Гормону з рецепторами, яю м1стяться в ядр1 клиини,
Що веде до активацм або гальмування и генетичного
Апарату.
■ МЕМБРАНН1 РЕЦЕПТОРИ ТА ВТОРИНН1
ПОСЕРЕДНИКИ (М ЕС ЕН Д Ж ЕРИ)
Гормони, зв'язуючись з рецепторами мембрани кл1ти-
ни-м1шеж, утворюють комплекс "гормон — рецептор"
(ГР, крок 1) (рис. 6.3). Конформацшж змши рецептора
активують стимулюючий G-бмок (об'еднаний з рецеп
Тором), який являе собою комплекс i3 трьох субоди-