Люе свою продукц1ю бета-кл1тинами остр1вц1в nifl-
шлунково! залози).
За х1м1чною будовою гормони д т ять ся на три групи:
В Бтки i полтептиди (гормони ппоталамуса,
Ппоф1за, шдшлунковоТ залози та i’h.) - це най-
Роздт 6. Гуморальна регуляц1я вкцеральних функщй. Роль гормон1в
численнпша трупа гормон1в; вони водорозчинн!
i циркулюють у плазм! у втьн о му станк синтезують-
ся в ендокринних кл1тинах i збер1гаються у секре
торних гранулах у цитоплазм!; потрапляють у кров
Шляхом екзоцитозу; концентрац1я у KpoBi знахо-
диться у межах 10-12—10-10 моль/л;
Н А м ш о ки сл о ти та Тх п о хщ н г До них належать:
Ч гормони мозковоТ речовини наднирниш - кате-
Холамши (адреналш, норадреналш), яю е водо-
розчинними i похщними амшокислоти тирозину;
секретуються i збер1гаються у цитоплазм! у секре
торних гранулах; в кров! циркулюють у в!льному
craHi; концентрац!я у плазм! кров! адреналшу -2 • 10-10 моль/л, норадреналшу - 13 • 10-10 моль/л;
^ гормони щитопод1бно! залози - тироксин, три-
йодтирон!н; вони жиророзчинн!. Це един! речо
вини в opraHi3Mi, що м!стять йод i продукуються
фол!кулярними кл!тинами; секретуються в кров
простою дифуз!ею; б ты ш сть з них транспорту-
еться кров’ю у зв’язаному стан! з транспортним
Б тко м - тироксинзв’язуючим глобулшом; кон-
центрац1я у плазм! кров! тиреощних гормон!в -
10"6 моль/л.
В СтероТдш гормони (гормони кори наднирни-
KiB та статевих залоз) е похщними холестеролу
I належать до жиророзчинних; володють висо-
кою розчинн!стю в л т щ а х i легко дифундують
через мембрани ш т и н. У плазм! циркулюють
у зв’язаному стан! з транспортними б ткам и -
стероТдзв’язуючими глобул!нами; концентрац!я
|
|
у плазм! кров! - 1 0-9 моль/л.
Латентний перюд дн горможв —!нтервал м!ж пуско-
вим стимулом i реакщею за участю гормон!в — може
Тривати починаючи Bifl кт ько х секунд, хвилин, годин
Або джв. Так, видтенн я молока молочними залозами
може виникати вже через юлька секунд тел я введен
ия гормону окситоцину; метабол!чж реакцм на тирок
Син спостер1гаються через 3 дж.
Ыактиващя гормон!в в!дбуваеться переважно у пе-
NiHui i нирках шляхом ферментних мехажзм1в, таких
як г!дрол!з, окисления, пдроксилювання, декарбокси-
лювання та шших. Виведення деяких гормон!в i3 орга
жзму сечею або фекал!ями незначне (< 1 %).
F ' с РОЛЬ ГОРМОН1В У РЕГУЛЯЦ11
Ф13ЮЛОГ1ЧНИХ ФУНКЦ1Й
Шв* ОРГАН13МУ
Залежно вщ напрямку регуляцм функщй справжн! гор
мони створюють умови i забезпечують:
D Ф|зичний, псих!чний i статевий розвиток та репро-
Дуктивну функцю.
В Регуляцю параметр!в гомеостазу.
В Регуляц!ю адаптивних реакцм оргажзму.
Д1я ropMOHiB на ф!зюлопчн! функцм мае деюлька на-
прямюв:
■ метабол'мна д/я - викликае змши обм!ну речовин
у тканинах, як!, у свою чергу, лежать в основ! змши
функцм клиини, тканини чи органа;
■ морфогенетична д/я - вплив гормон!в на процеси
формоутворення, диференц!ацм та росту структурних
елемент!в оргаызму. Ця д1я досягаеться шляхом впливу
На генетичний апарат кгнтини. Прикладом може служи-
ти вплив соматотроп!ну на picT т т а та внутр!шн!х opra
HiB i вплив статевих гормон!в на розвиток вторинних
статевих ознак;
■ к'шетична д 'м - здатысть горможв запускати д1яль-
HicTb ефектора, включати реал1зацю певноТ функцЛ.
|
|
Так, наприклад, окситоцин викликае скорочення
Мускулатури матки; вазопресин - реабсорбцю води
У збиральних трубочках нефрона. При його вщеут-
HOCTi цей процес не вщбуваеться;
■ коригуюча д ' м - змша д!яльносл opraHiB чи про-
цес!в, як! проходять i при вщсутносп гормона. При
кладом коригуючо! flii е вплив адренал!ну на частоту
Серцевих скорочень, активащ я окисно-вщ новних
процеав тироксином. Р!зновидн1стю коригуючоТ дм
е нормал!зуючий ефект гормон!в на piBeHb тих чи iH-
Ших метаб о л тв (гомеостатична д1я). Так, глюкокор-
тикощи викликають розпад б!лк1в при надлишковому
ix синтез! в opraHi3Mi;
■ реактогенна д ' м - здатж еть гормона змш ю вати
чутливють тканин до дм!нших гормон!в чи бюлопчно
Активних речовин. Так, наприклад, тиреощж гормони
п!дсилюють ефекти катехолам!н!в, гормон ф о л тул ш
Стимулюе fliio прогестерону на слизову оболонку
Матки. Р1зновидом реактогенноТ flii е так звана
перм1сивна (дозволяюча) д!я, яка полягае в тому,
Що ефекти деяких горможв реал1зуються т т ь к и за
наявност! ш ш ого гормона. Так, глюкокортикоТди
Мають пермюивну д ю щодо катехоламш1в, а шеулш
мае перм!сивну fliio щодо гормона росту.
Отж е, гор м он и вп л и ваю ть на 6ioxiMi4Hi пр оц еси у клн
т и н а х - м ш е н я х; ко н тр о л ю ю ть акти вн!сть або у т во р е н
ня ф е р м е н л в у к л!т и ж; з а б е з п е ч у ю т ь с и н те з с т р у к
т у р н и х 61л Kie, ю н н и х канал1в та HacociB м е м б р а н и;
с т и м у л ю ю т ь аб о п р и г ж ч у ю т ь ш ви д к!с т ь i в е л и ч и н у
х!м!чн и х р е а к ц ш i ти м с ам и м р е г у л ю ю т ь 6io xiM i4Hi,
|
|
М о р ф о л о п чж i ф ун кц ю н а л ьж зм ш и в opraHi3Mi.
ТШ ПОХОДЖЕННЯ ГОРМОН1В
ЩЩ ТА IX ВПЛИВИ