Сiмя с об’сктом дослiдження багатьох наук - iсторi, економiки, права, соцiологi, психологi, педагогiки, антропологi, демографi, етнографi, етики тощо. Кожна з них вiдповiдно до свого предмета вивчас специфiчнi сторони функцiонування i розвитку сiм’.
Iсторiя дослiджус виникнення сiмi та форми у рiзнi перiоди iсторi шодського суспiльства. В центрi уваги економiки знаходиться сiм’я або домогосподарство як економiчвiiй, головним чином споживчкй осередок, хоча в умовах переходу до риiжово економiки i все бiльше вiдводиться мiсце як господарсько виробничо одиницi. Етнографiчнi дослiдження пов’язанi з винченням особливостей укладу жиггя i побуту сiмей з рiзними етнiчними характеристиками. для демографi основний iнтерес мае питания про роль сiмi i сiмейно структури населения у його вiдтвореннi. Соцiальна психологiя акцентус свою увагу на дослiд?кеанi сiмейшiх конфлiктiв i динамiки розвитку сiмейних грул. Педагогiка в основному займасться вивченням виховно функцi сiм’i, як одного з важливих факторiв формуванi-iя особистостi. Правову науку цiкавлять питанвя правовiдносин мiж подружжям, мiж батьками i дiтьми тощо.
Ш Соцiологiя сiм’ зосереджус свою увагу на аналiзi всiс сукупност! важлнвих проблем, пов язаних iз сiм ‘ею. Соцiологiя сiм ‘- це галузь соцiологй яка вивчас формування, розвиток i функцiонування сiм % шлюбно-сiмейнi вiдносини у конкретних культурних та соцiально-економiчних умовах. На вiдмiну вiд iнших галузей соцiологi, соцiологiя сiм’, виникнення яко припадас на 20-тi роки ХХ ст., розвивалась досить успiшно. Найбiльш вiдомими спецiалiстами в галузi соцiологi сiмi на Заходi I.Най,,фiс. Хiлл (США), ф.Мйиель (Францiя), 3.Тишка (Польща), Л. Чех- Сомбат i (Угорщина), А. ГХарчев, М С. Мацковський, I. В. Бестужее-Лада (Росiя) таiн.
Укранськi соцiологи (Л РАза, iгI.В.Лаериненко, МЙБоришевський, С О.Войтович, I. С.дьомiна, Г О.Ковтун, В. Ф.Рибаченко, Б. О. Татенко, В.I.Зацепiн, Л.МБучинська, О. ДЦимбалюк, Ю. М Лкубова та iн.) винчають важливi проблеми, пов’язанi з репродуктивною поведiнкою сiм’, посднанням професiйних i сiмейних ролей працюючих ланок, розподiл влади та обов’язкiв у сiм тощо.
Об’ектам соцiологi сiм с шлюбно-сiмейнi вiдносини, сфера сiмейного життя.
Предметом винчення соцiологi сiм’ с досить широке i рiзноманiтне коло питань:
- загальнi основи та прин ципи иiлюбу i сiм
- взаемоэв ‘язок сiм “i i суспiльства;
- типи соцiальнiЁх вiдносин, характернi для сiлi ‘
- фактори, що визначають чисельнiсть i структуру сiмейно спiльностi;
- зв’язок сiм ‘ з iншими соцiальними спiльностями та сферами соцiального жит тя;
- суспiльнi функцй сiм “4 структура та особливостi як соцiального й-iституту, i як мало соцiально групи;
- мотива цiя шлюбiв 1 розлучень, а також: соцiальнi та психологiчнi фактори, якi
сприяють плануванню сiмейного життя, вин икненню та подоланню внутрiшньосiмейних кон флiктiв; й-теграцiя та дезiнтеграцiя сiм ‘
- мiсторичнi типи та форми шлюбно-сiмейних вiдносин, тен ден цi та перспективи хрозвитку;
- умови життя сiм % етапи життсвого циклу сiм та iн.
Розглянемо спочатку два найголовнiшi об’скти, якi винчас соцiологiя: iилюб i сiм ‘ю. Шлiоб i сiм’я - iсторично змiннi соцiальнi явища. х соцiальний змiст визначас те, що властиве м як рiзНовиду соцiальних iнститутiв та соцiальних вiджносин, якi перебувають у складнiй взасмодi суспiльНих умов iз природньо-бiологiчною iнстинктивною природою статевих потреб людини.
iснус думка, що в доiсторичнi часи шлюбу i сiм’ не iснувало. Панували вiдносишi так званого промiскуiтету (невпорядкованих статевих зв’язкiв), кожна жiнка могла вступати у близькi вiдносини з усiма чоловiками цього гурту, а кожний чоловiк з усiма жiнками цього ж скупчення.
Пiзнiше мала мiсце так звана ендогам!я, коли в статевi стосунки вступали представники одного роду. Поступово стало зароджуватися примiтивне соц!альне регулювання статевого життя первiсних людей. Ендогамiя стала переростати в екзогамiю - систематичнi статевi зв’язки мiж представниками рiзНих роДiв. Початковою формою екзогамного шлюбу був груповий шлюб.
Поступово групова сiм’я i шлюб трансформувалися в парну сiмю, яка об?сднувала тiльки одну подружню пару. Спочатку кожний iз подружжя продовжував жити в своему родовому гуртi (дислокальний iалюб). Потiм чоловiк почав переходити в рiд дружини (матрокальний шчюб), а ще пiзнiше i дружина в рiд чоловiка (патрилокальний шлюб). В захiдних суспiльствах поширювалася i неолокальна форма шлюбу - молоде подружжя живе окремо вiд своТх батькiв.
Вiд парного шлюбу суспiльство переходить до нових сучасних форм сiм’ та шлюбу: моногамi та полiгамi.
Моногамiя — форма шлюбу, в якому кожному з подружжя дозволясться мати тiльки одного партнера в будь-який вiдрiзок часу.
Полiгамiя - форма шлюбу, в якому особа може одно часно мати бiльше нiж: одного шлюбного партнера. Полiгамiя може проявитися у форм! полiгiнй i полiандрй.
Полiгiнiя - форма шлюбу, в якому чоловiк може одночасно люти бiльше, нiж. одну жiнку.
Полiандрiя - форма шлюбу, в якому жiнка може мати двох або бiльше чоловiкiв одночасно.
Американський соцiологдж. Мердок дослiдив 250 суспiльств i прийшов до висновку, що в бiльшостi з них надасться перевага полiгiнi: в 145 суспiльствах iснувала полiгiнiя, у 40 моногамiя i лише в двох - полiандрiя.
Вченi наголошують на значеннi економiчних фактор!в у функцiонуваннi ф орми шлюбу в певних суспiльствах. Наприклад, розповсюдження полiгiнi серед оленеводiв - чукчiв у Пiвнiчно-Схiдному Сибiру пояснюються необхiднiстю пасти кожне стадо оленiв окремо i для кожного стада потрiбен пастух. Вважасться, що чоловiковi, який пасе кожне стадо, необхiдно декiлька дружин. Ще один приклад. У Тибетi земля, яка належить сiм, передасться у спадок всiм синам. Зокрема не дiлятъ на окремi дiлянки, якi дуже малi, щоб прогодувати сiм’ю кожного брата. Тому брати разом використовують цю землю i мають спiльну дружину.
Зрозумiло, економiчнi фактори лише частково пояснюють свосрiднiсть тих ги iнших форм шлюбу. Важливу тут вiдiграють також iншi фактори. Полiгiнiя, наприклад, узаконена i пiдтримусться релiгiйниМи нормами в кранах iсламу. Проте молодь тут досить широко вдасться до моногамного шлюбу.
*Отюе iалюб- це суспiльством визнанг,й i схвалений союз мiж двома дорослими iндивiдами. Iнститут шлюбу втiлюс певнi соцiальнi норми, перед бачас визнання прав та обос ‘язкiв подружжя один що до одного, до дiтей, майна, ото чения.
У Сiмейному кодексi Украни (ст. 21) зазначасться, що шлюбом с сiмейний союз жiнки i чоловiка, заресстрований в державному органi ресстрацi актiв громадського стану. Релiгiйний;обряд шлюбу не с основою для виникнення у жiнки i чоловiка прав i обов’язкiв подружжя. Шлюбний вiк для жiнки встановлюсться в 17 рокiв, а для чоловiкiв - у 18 рокiв. За заявою особи, яка досягла 14 рокiв, за рiшенням суду й може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це вiдповiдас iнтересам. Шлюб рунтусться на вiльнiй згодi жiнки i чоловiка. Примус жiнки i чоловiка до шлюбу не допускасться. Як до ресстрацi, так i пiсля ресстрацi шлюбу подружжя може заключити шлюбний дого вiр.
Шлюб майже завжди об’сднус двох осiб протилежно статi, проте в деяких культурах допускаються рiзнi види гомосексуального шлюбу. Багато гомосексуальних чоловiкiв та жiнок живуть стабiльними парами. У Великобританi, наприклад, фактично кожна гомосексуальна пара з дiтьми складаються з двох жiнок. Розвиток репродуктивних технологiй уможливлюс для лесбiянок мати дiтей i без гетеро сексуальних контактiв. Послаблення нетерпимостi до гомосексуальностi простежусться сьогоднi в багатьох кранах Свропи та США. В деяких кранах можна навiть формально “одружитiся’, хоча такi церемонi й непередбаченi законом.
Зазначимо, що останнi два-три десятилiгггя як на Заходi, так i у нас набувас дедалi бiльшого поширення, особливо серед молодi, так званий феномен спiвжиття (конкурбiнат).
* Спiвжиття - це коли двос людей живут ь разом, маю чи мiж:
собою
сексуальнi стосунки, але не одружуються.
Протягом 1980-2000 рокiв кiлькiсть неодружених жiнок та чоловiкiв, що волiли жити разом, рiзко зросла. Спiвжиття стало широко практикуватися в студентському середовищi. дослiдження здiйсненi у США свiдчать про те, що близько однiс чвертi студентiв живуть там iз партнерами, з якими перебувають у сексуальних стосунках протягом певного перiоду навчання в коледжi або Соцiологи доводять, що у нас бiльшiсть молодих людей ставляться до спiвжиггтя як до “пробного шлюбу”. Бiльшiсть таких пар одружуються через певний час або коли в них зявляються дiти.
Сiч ‘я с бiльш складною системою вiдносин, нiж шлюб, оскiльки нона, як правило, об’сднус не тiльки подружжя, але й х дiтей, атакож iнших родичiв та близьких. Крiм того, сiмIя виступас як соцiальна клiтина суспiльства, с дуже близькою до “оригiналу” моделi всього суспiльства, в якому нона функцiонус.
Суспiльнi порядки, за яких живуть люди певно iсторично епохи i певно крани, обумовлюються ступенем розвитку, з одного боку - працi, з другого -сiм.
ерез сiмю змiнюсться поколiння людей, в нiй людина народжусться, через не продовжусться рiд. За Лргстотелем, сiм’ я - перший вид спiлкування людей. Вона с первинним осередком. з якого виникла держава. Об’сднання декiлькох сiмей грецький мислитель називас “поселенням “, вважаючи його перехiдною формою вiд сiм до держави.
З одного боку, сiм’я цосить замкнуте об’сднання людей, якi захищають свiй внутрiшнiй свiт, своу тасмншii i секрети, що протистоять зовнiшнiм впливам. Якщо сiм’ю позбавити внУтрiшнього свiту, зробити все, що дiсться в нiй, вiдкритим для суспiльства, нона роэпадеться. З другого боку, сiмя -обднання людей, вiдкрите для всього, що вiд6увасться у суспiльствi. для не характернi проблеми, якими живе суспiльство.
Якою б герметично замкнутою сiмя не була, нона пов’язана iз суспiльством. Кожний член сiм’ зберiгас певну автономiю i завдяки цьому входить у рiзнi iншi обсднання людей, в рiзнi соцiальнi групи: виробничi, навчальнi колективи, дитячi та юнацькi органiзацi, суспiльнi рухи, полiтичнi партi та об’сднання, вступас у взасмовiдносини з державними структурами, мiсцевою владою, сусiдами та iншими спiльностями. Вiдносини у сiм складаються не лише за волею ii членiв, а й пiд впливом зовнiшнiх умов, соцiального жиiтя суспiльства.
Водночас сiм’я впливас на вiдносини у суспiльствi, на характер процесiв
суспiльного жигггя. Вона не тiльки задовольняс потреби людей, що вступили у
сiмейний союз, а й виконус ряд соцiальних функцiй i с невiд’смним елементом
соцiальноТ структури суспiльства. Тому форма сiмi не може бути довiльною.
• С/м я i шлюб - це форми вiдносин подружжя, якi санкцiонованi суспiльством.
Як бачимо, сучаснi соцiологи при визначеннi сiм аргументують тi, чи iншi, на х погляд, найважливiшi сторони цього соцiального феномена.
* С/м i - це суспiльний iнститут (з погляду суспiльного санкцiонування шлюбно-сiмейних вiдносин) / водночас мала соц/альна група, що мае /сторично означену орган/за ц/ю, члени якЫпов чзан/ шлюбними або род инними вiдносинами, спiльнiстю побуту та взасмною моральною вiдповiдальнiстю, соцiальна необхiдн/сть яко/ зумовлена потребою суспiльства у фiзичному та духовному в/дтворенн/ населення. За Сiмейним кодексом Украни, сiм’сю с особи, якi проживають сумiсно, вони спiльним побутом iмають взасмнi права i обов’язки. Подружжя вважасться сiмсю й тодi, коли дружина або чоловiку зв’язку з навчанням, роботою, лiкуваш-гям, необхiднiстю догляду за батьками, дiтьми та за iнших поважних причин не проживають разом.
ОСНОВШ ознаки СIМ’I: iалюбнi зв’язки; звязки спорiдненостi; спiльний побут; сп/л ьний сiмейний бюджет.
Зн чзки спор/дненост/ -це так/ зн чзки м/ж iнд ин/дами, що встаi-ювленi або через шлюб, або по висхiдних лiнiях, якi посднують кровних родичiв (матерiв, батьк/в, дiтей, д/д/в / бабусь / т.д.).
Найбiльш поширеною с проста, або нуклеарна сiмя (вiд лат. ппсiеиз - ядро). Вперше у 1949 р. американський соцiологЖПМурдок. Така сiм’я складасться з подружжя та дiтей, якi не перебувають у гвлюбi. З одруженням дiтей утворюсться
гший тип сiм’ -роэширена або скла дна сiм’я. Вона включас три i бiльше поколiнь або двi i бiльше нуклеарних сiмей, якi проживають разом i ведуть спiльне господарство. Залежно вiд наявностi в сiм’ батькiв видiляють повну сiм’ю (коли с обидва подружжя) i неповну, де один iз батькiв вiдсутнiй. Отже, тип сiмi визначасться станом родинних ЗВIЯЗКВ.
•Розширена (або складна) сiм’я - сiмейна група, що складасться бiльше як з двох поколiнь родичiв, якi проживають в одному будинку (квартирi) або дуже близько один вiд одного.
Ш Повна - СIМ?Я, в якiй с обидва члени подружжя.
Ш Неповна сiмя - сiмя, в якiй тiльки один iз батькiв (чоловiк або жiнка) вихову с дiтей.
* Нуклеарна (або проста) сiмейна група, що складасться з матерi, батька (або когосоь одного з них) та дiтей на х утриманнi. Це найбiльш поширена у свiтi сiм,я.
* Отже, тип с/м 1 визначасться станом родиi-iних зн язкiв.
* Отже, сiм’я як соцiальний iнститут винчасться памакрорiвнi, а як мала соцiальна група - на мiкрорiвнi. Парадигма соцiального iнституту зорiснтована в основному на зовк/щн/ зе ‘язки сiм’, а парадигма мало соцiально групп - на
внутрiшн/ зв’язки. Посднання цих пiдходiв сприятиме глибшому аналiзу сiмi як соцiально/ систем и.
дослiджуючи шлюбно-сiмейнi вiдносини, соцiологiя сiм’ використовус такi категорi: умови та спосiб життя, структура сiч % спосiб мислення (‘сiмейна iдеологiя), етапи життсвого циклу с/м ‘I.
Умови життя с/м ‘/- це сукупнiсть факторiвмакросередовиiца (загальнi соц/альнi умови) / м/кросередовища (найближче соц/альне ото чення).
У процесi аналiзу специфiки функцiонуваншi сiм’ враховують, зокрема, такi фактори макросередовиiца.
соцiально-економ/чн/;
соцiально-пол/тичн/;
соц/ально-культурн/;
пов ‘язан/ з роэпо д/лом населення за демограф/чною, етнiчною, про фесiйною, освiтньою / соцiально-груповими ознаками;
екологiчнi.
Конкретними характеристиками м/кросередовища, в якому функцiонус сiм’я, с:
•ступiнь урбан/зованост/ розселення с/м “/ (тип населеного пункту м/сто, село, чисельн/сть
•мешкан ц/в тощо); можлива зайнят/сть населення (тип пiдприсмства, р/вен ь необх/дно квалiф/кац// / осн/ти
пра ц/вникiв, використання переважно чолов/чо чи ж/ночЫпра ц/ та /н.); демографiчна структура середовища розселення; етнiчнi характеристики середовища розселення; к/лькiсн/ й якiснi характеристики сфери обслуговування;
•кiльк/сн/ та якiснi характеристики кул ьтурних установ, спортивних та ф /зкультурних споруд; наявн/сть установ охорони здоров ‘я.
Фактори.м/кросередоеиiца впливають на умови жигггсдiяльностi сiмi у межах тi домогосподарства. Тип останнього визначасться через такi характеристики:
• склад i родинна (кревна) структура сiм’
• характеристика помешкання (площа, кiлькiсть кiмнат, наявнiсть побутових
ручностей тощо);
• предмети побутового та культурного призначення, присадибно дiлянки.
*Пiд структурою сiм ‘озумiють сукупнiсть вiдносин мiж. членами, включаючи, крiм родинних, систему духовних, моральних вiдносин, у тому числi вiдносин вла ди, авторитету та iн.
Видiляють так звану авторитарну структуру i у зВ’язку з цим авторитарнi сiм ‘ якi характеризуються жорстким пiдкоренням дружини - чоловiковi, а дiтей - батькам. Демократичнi сiм’ рунтуються на розподiлi ролей згiдно не з традицiями, а з особистiсними якостями i здiбностями подружжя, на рiвнiй участi кожного з них у прийнягггiрiшень, добровiльному розподiлi обов’язкiв у вихованнi дiтей тощо. Важливу роль у сучасних сiмейно-шлюбних вiдносинах вiдiграють правовi вiдносини, якi регламентують закрiпленi в юридичних
2. Сiм’я як соцiальний iнститут i як мала соцiальна група
• Сiм’я - соцiальна система, яка мас риси соцiального iнституту i мало соцiально групп, первинно i основно клiтини суспiльства.
Як соцiальний iнститут сiм’я характеризусться сукупнiстю соцiальних Норм, санкцiй i зразкiв поведiнки, якi регламентують взасмнi стосунки мiж подружжям, батьками, дiтьми та iншими родичами.
Сiм’ю як соцiальний iнститут ми аналiз}’ смо тодi, коли особливо важливо зясувати, наскiльки спосiб життя сiм, Тi функцiонування в певних межах вiдповiдають чи не вiдповiдають тим чи iншим сучасним потребам суспiльства. Модель соцiального iнституту дуже важлива для прогнозування майбутнiх змiн сiм.
Основнi соцiологёчнi пiдходi’ до вiвчення сйi ‘. iнтеракцiонiстський - взасмодiя членiв сiм “i; iнституцiональний - аналiз сiлiейно-шлюбних вiдносин; структурно-функцiональний - аналiз сiм “i як системи;еволюцiйний - сдина система пiдходiв; ситуацiйний - цiнностi сiм “i.
Якмала соцiальна група сiм i с спiльнiстю, яка утворюсться на основi шлюбу
або кровному родствi, члени яко повязанi спiльнiстю побуту, взасмодопомогою i
взасмною моральною вiдповiдальнiстю подружжя за здоровя дiтей та х
виховання.
Пра розглядi сiм 7 як соцiального iнституту винчаються:
• суспiльна свiдомiсть у сферi шлюбно-сiмейних вiдносин, узагальненi характеристики сiмейно поведiнки груп населення в рiзних економiчних i культурних умовах, вплив суспiльних потреб i характер вiдносин та спосiб життя сiм “i;
• причини та наслiдки недостатньо високо ефективностi функцiонування iнституту сiм “i в тих чи iнших умовах;
• соцiальний механiзм змiцнення сiмейних норм i цiнностей;
• ефективнiсть реалiзацi iнститутом сiм “i своКс основних функцiй в рiзних iдеологiчних, полiтичних, соцiально-економiчних i культурних умовах;
• спiввiдноиiення эразкових сiмейних норм i цiнностей, а також реально поведiнки членiв сiм “i тоiцо.
Пра аналiзi сiм 7 як мало соцiально групи доцiльно видiляти три основних типа характеристик:
Р характеристика групи в цiлому: цiлi та зав дання сiмейнЫгрупи, склад i
лiруктура сiм “i, соцiально-демографiчний склад сiм “4 групова згуртованiсть, групова дiяльнiсть i характер групово взасмодй сiмейнЫгрупи, структура вла ди, комунiкацйв сiм “iтощо,•
> характеристика зн ‘язкiв i вiдносин сiмейнЫгрупи з бiльш широкими суспiльними системами в межах соцiально структури суспiльства. Тут насамперед слiд видiлити функцi сiм “i щодо суспiльства,
Р цiлi, зав дания i функцй стосовно iндивiда, групова регуляцiя поведiнки та взаемодй iндивiдiв у сiм ‘ груповий контроль, груповi санкцii тощо, сiмейнi цiнностi, норми та эразки.iоведiнки, включения iндивiда в сiм ‘ю, ыого задоволенiсть перебуванням у сiм “4 Т функцiональними вимогами п2а iн.
нормах взасмнi права й обовязки подружжя, батькiв i дiтей один до одного.
Сiмсйний кодекс Украни акцентус увагу на право особисто власностi дружини i чоловiка, сумiсно власностi подружжя, на права i обовязки матерi, батька i дитини, iнших членiв сiм’ i родичiв.
Важливим зрiзом структури сiмi с структура комунiкацi4 при вивченнi яко найбiльш вагомим вважасться встановлення мiжособистiсних каналiв комунiкацi i характеру х функцiонування. Структура комунiкацi суттсво впливас на всi сторони функдiонуванвя сiмi, оскiльки характер питань, гдо обговорюються, культура та iнтенсивнiсть духовного спiлкування мiж подружжям як на стадi формуваная сiмi, так i на бiльш пiзнiх етапах сiмейно—шлюбних вiдносин багато в чому впливають на згуртоваНiсть сiмейно групи i Задоволенiсть шлюбом, адекватна структура комунiкацiй мiж батьками i дiтьми с важливою передумовою успiшного виконання сiмсю виховних функцiй.
Iснус такожрольова структура сiм ‘ Вона повязана з виконанням кожним членом сiм’ певних ролей, а також iз системою х рольових сподiвань. Така структура характеризус систему взасмодiй i вiдносин членiв сiм вiдповiдно до традицiй та звичав, що iснують у суспiльствi в цiлому, найближчому соцiальному оточеннi i закрiплених в особистiсному досвiдi членiв сiм.
ОСНОВНI ролi IНдИВIда-ЧЛсна СIм ‘к’. щодо суспiльства в цiлому (роль члена суспiльства,); виробничЫдiяльностi iндивiда (роль виробника);за його неформальними контактами з друзями, знайомими, сусiдами (роль товариша);за контактами з родичами (сiмейна роль).
Традицiйна роль, коли жiнка вела домашнi справи, господарство, народжувала i виховувала дiтей, а чоловiк був хазяном, часто одноосiбним власником майна i забезпечував економiчну самостiйнiсть сiм’, змiнилась. Нинi переважна бiльшiсть жiнок в одних регiонах i значна частина в iнших бере участь у виробничiй дiяльностi, економiчному забезпеченнi сiмУ на рiвних правах, вирiшус загальносiмейнi питання. Це вплинуло на функцiонування сiм’, на особливостi сiмейно-шлюбних вiдносин, сприяло звiльненню i розвитковi особистостi жiнки—матерi, рiвностi подружжя.
Сiмя проходить ряд етапiв, послiдовнiсть яких складасться у сiмейний, або життевий цикл сiм’ Видiляють рiзна кiлькiсть фаз цього циклу:
•утворення сiм “i - всгпуп у перший шлюб;
• початок дiтонародження - народження першо дитини;
•завершення дiтонародження - народження останньЫдитини;
• “порожне гнiздо - вступ у шлюб i вид iлення iз с/м “i останньЫдитини;
• припинення iснiвання сiм “i - смерть одного iз подружжя.
На кожному етапi сiм’я мас специфiчнi соцiальнi та економiчнi характеристики. Жигггсвий цикл сiм’, який iнодi називають моделлю сiмi, або моделлю розвитку сiмi, дослiджусться за шкалою вiку подружжя (або одного з них) чи вiку сiм, пiд яким розумiють тривалiсть шлюбу подружжя, яке становить ядро сiм’. Нормальна послiдовнiсть фаз сiмейного циклу може порушуватися внаслiдок смертi одного з членiв СiМ або припинення шлюбу. В цих випадках набувас важливого соцiального значення час та причини припинення шлюбу (смерть одного з подружжя або розлучення), вступ у другий шлюб тощо.
Частота i причини таких змiн, а також х вплив на розвиток сiм’ вивченi ще недостатньо. Однак зрозумiло, що при високiй смертностi населения основною причиною припинення шлюбу с смерть одного з подружжя, в умовах низькоТ смертностi - розiрвання шлюбу.
Чи можна збiльшити середню тривалiсть шлюбу? Для цього с, безумовно, багато можливостей: Фзниження смертностi, полiпшення показникiв сере дньо тривалостi життя, змен шения загибелi людей вiд нещасних випадкiв, Поз доровлення нашого способу життя тощо.
Сiмя - це соцiальна спiльнiсть (iнститут i група), яка формусться на основi шлюбу й зумовлено ним правовоУ та морально вiдповiдальностi подружжя за здоров’я дiтей та х виховання. Тому суттсве значения нинi мас “планування батькiвства “. При плануваннi останнього, як правило, враховуються такi фактори:
загальна кiлькiсть дiтей; Учас народження першо дитини; iнтервал мiж:
народженням наступи их дiтей.
Значения цих факторiв визначасться х зв’язком не тiльки iз здоров’ям матерi i дитини, iз загальною психологiчною атмосферою в сiм ‘, умовами виховання дiтей, але й з фiнансово-матерiальною забезпеченiстю сiм’, Т побутовими умовами.
Iснус ще один соцiологiчний пiдхiд до аналiзу шлюбно-сiмейних вiдносин: сiм’я розглядасться пiд кутом зору способу життя. В цьому випадку видiляються такi основнiсфери житгсдiяльностi сiм’i: Препродуктивноеовна дiяльнiсть, вве дення домашнього господарства, тру дова дiяльнiсть, спiлкування. Спосiб жигггя сiмi дозволяс простежити взасмозвязок рiзних сторiн жигггя, а також спiввiдношення одного й того ж виду дiяльностi у членiв сiм.
З.Основнi функцi сiм та тенденцi розвитку
Функцi сiм’ вiдбивають систему взасмодi сiмi i суспiльства, з одного боку, i сiм й особи - з другого. Залежно вiд еволюцi суспiльства i змiни вимог, якi ставляться до сiм як соцiального iнститут}’, змiнювалися як змiст, так i i соцiальнi функцi.
Пiд функцiями сiм’ розумiють спосiб вияву активностi, життсдiяльностi всiс сiм’ та окремих i членiв.
Можна видiлити функцi сiм’ стосовно суспiльства, функцi суспiльства щодо сiм’, сiм стосовно особи й особи стосовно сiм. У зв’язку з цим функцi сiм можна розглядати як соцiальнi (стосовно суспiльства) й iндивiдуальнi (стосовно особи). Функцi сiм’Т тiсно пов’язанi з потребами суспiльства в iнститутi сiм i з потребами особистостi щодо сiмейноТ групи. Функцi сiм’ глибоко iсторичнi, тiсно пов’язанi iз соцiально-економiчними умовами жиггтсдiяльностi суспiльства, тому засом змiнюються як характер, так i х iсрархiя.
Як у вiтчизнянiй, так i в зарубiжнiй соцiологiчнiй лiтературi вiдсутня сдина типологiя функцiй сiм. Залежно вiд сфер жигггедiяльностi можна видiлити такi основнi функцi сучасно сiм.
* Репродуктивну функцiю називають ще функцiсю дiтонародження або вiдтворення населения. Прийнято видiляти три типи репродуктивностi сiм:
багатодiтну, середньодiтну, мало дiтну. Зараз намiтилась тенденцiя до малодiтного типу вiдтворення населения. З метою регулювання дiтонародження рiзнi держави виробляють i проводять у жигггя демографiчну полiтику.
ЧЬдемографiчна пол iтика - це система соцiаЛьних заходiв, спрямованих на ф ормування бажано для того чи iншого суспiльства свiдомЫдемографiчнЫповедiнки населення. Основне питання демографiчно полiтики полягас в тому, як держава може впливати на рiшення про народжуванiсть, якi приймаються на рiвнi сiм % з тим щоб кiнцевий результат вiдповiдав економiч-йлм i соцiалы-iим йойiребам суспiльства.
демографiчнi процеси вiдбуваються в сучасному свiтi бурхливо i досить неолнозначно. У звязку з тим, що iснують два типи демографiчно поведiнки населения, i сама демографiчна полiтика стосовно народжуваностi може дiяти у двох протилежних напрямах. Вона може бути нацiлена або на эростання народжуваностi (там, де спостерiгасться Тi низький рiвень) або, навпаки, на
зниження (там, де рiвень народжуваностi досить високий).
Нинi очевидною с необхiднiсть науково розробки ново стосовно нових умов демографiчно полiтики в Украiнi. Вона, мабуть, повинна стати передусiм диференцiйованою для рiзних регiонiв республiки, завчасно прогнозувати як сприятлив, так i несприятливi тенденцi в розвитку демографiчно ситуацiТ.
Вiдомо, що з початку 90-х рокiв ХХ ст. у нас намiтилась тенденцiя до эменшення населення (чисельнiсть вмираючих перевищила кiлькiсть народжуваних). Отже, постас необхiднiсть державного стимулювання народжуваностi. В сiчнi 2002 р. Президент ЛКучма пiдписав указ “Про заходи щодо заохочення народжуваностi в Укранi”. Розробити та затвердити цi??плiднi заходи повинен уряд.” Це можуть бути, з одного боку, заходи безпосереднього стимулювання народжуваностi, зокрема, надання жiнкам бiльш тривалих пiсляродових вiдпусток з вiдповiдною
платою та допомоги на дiтей тощо, а з другого - заходи опосередкованого стимулюваная народжуваностi (розвиток соцiально сфери, вдосконалення охорони.здоров’я, продане помешкання в кредит тощо).
• Вгiховна функцiя сiм ‘ - це здiйснення соцiалiзацi дитини i виховання дiтей аж до досягнення ними соцiально зрiлостi. Пiд вихованням розумiють систему цiлеспрямованого впливу на особистiсть з метою прищеплення й певних моральних норм i зразкiв поведiнки, а також певних морально-психологiчних i ф iзичних якостей. Соцiалiзацiя - явище бiльш широке, яке включас також всю сукупнiсть обставин i факторiв, що стихiйно складаються i впливають на стан та розвиток особистостi. Внаслiдок соцiалiзацi особа засвоюс певний рiвень соцiальних норм i цiнностей, включасться в суспiльне жи’ггя.
В сучасних умовах вiдбувасться поступовий перехiд до тако форми сiм’, яка iнтегрус iнтереси членiв. Важливого значения набувають функцi, пов’язанi iз спiлкуванням, взасмодопомогою, емоцiйними вiдносинами подружжя, батькiв i дiтей. Створення умов для розвитку особистостей i щастя кожного iз подружжя,
асом змiнюються як характер, так i х iсрархiя.
Як у вiтчизнянiй, так i в зарубiжнiй соцiологiчнiй лiтературi вiдсутня сдина типологiя функцiй сiм. Залежно вiд сфер жигггедiяльностi можна видiлити такi основнi функцiсучасно сiм.
* Репродуктивну функцiю називають ще функцiсю дiтонародження або вiдтворення населения. Прийнято видiляти три типи репродуктивностi сiм:
багатодiтну, середньодiтну, мало дiтну. Зараз намiтилась тенденцiя до малодiтного типу вiдтворення населения. З метою регулювання дiтонародження рiзнi держави виробляють i проводять у жигггя демографiчну полiтику.
ЧЬдемографiчна пол iтика - це система соцiаЛьних заходiв, спрямованих на ф ормування бажано для того чи iншого суспiльства свiдомЫдемографiчнЫповедiнки населення. Основне питання демографiчно полiтики полягас в тому, як держава може впливати на рiшення про народжуванiсть, якi приймаються на рiвнi сiм % з тим щоб кiнцевий результат вiдповiдав економiч-йлм i соцiалы-iим йойiребам суспiльства.
демографiчнi процеси вiдбуваються в сучасному свiтi бурхливо i досить неолнозначно. У звязку з тим, що iснують два типи демографiчно поведiнки населения, i сама демографiчна полiтика стосовно народжуваностi може дiяти у двох протилежних напрямах. Вона може бути нацiлена або на эростання народжуваностi (там, де спостерiгасться Тi низький рiвень) або, навпаки, на
зниження (там, де рiвень народжуваностi досить високий).
Нинi очевидною с необхiднiсть науково розробки ново стосовно нових умов демографiчно полiтики в Украiнi. Вона, мабуть, повинна стати передусiм диференцiйованою для рiзних регiонiв республiки, завчасно прогнозувати як сприятлив, так i несприятливi тенденцi в розвитку демографiчно ситуацiТ.
Вiдомо, що з початку 90-х рокiв ХХ ст. у нас намiтилась тенденцiя до эменшення населення (чисельнiсть вмираючих перевищила кiлькiсть народжуваних). Отже, постас необхiднiсть державного стимулювання народжуваностi. В сiчнi 2002 р. Президент ЛКучма пiдписав указ “Про заходи щодо заохочення народжуваностi в Укранi”. Розробити та затвердити цi??плiднi заходи повинен уряд.” Це можуть бути, з одного боку, заходи безпосереднього стимулювання народжуваностi, зокрема, надання жiнкам бiльш тривалих пiсляродових вiдпусток з вiдповiдною
платою та допомоги на дiтей тощо, а з другого - заходи опосередкованого стимулюваная народжуваностi (розвиток соцiально сфери, вдосконалення охорони.здоров’я, продане помешкання в кредит тощо).
• Вгiховна функцiя сiм ‘ - це здiйснення соцiалiзацi дитини i виховання дiтей аж до досягнення ними соцiально зрiлостi. Пiд вихованням розумiють систему цiлеспрямованого впливу на особистiсть з метою прищеплення й певних моральних норм i зразкiв поведiнки, а також певних морально-психологiчних i ф iзичних якостей. Соцiалiзацiя - явище бiльш широке, яке включас також всю сукупнiсть обставин i факторiв, що стихiйно складаються i впливають на стан та розвиток особистостi. Внаслiдок соцiалiзацi особа засвоюс певний рiвень соцiальних норм i цiнностей, включасться в суспiльне жи’ггя.
В сучасних умовах вiдбувасться поступовий перехiд до тако форми сiм’, яка iнтегрус iнтереси членiв. Важливого значения набувають функцi, пов’язанi iз спiлкуванням, взасмодопомогою, емоцiйними вiдносинами подружжя, батькiв i дiтей. Створення умов для розвитку особистостей i щастя кожного iз подружжя, моцiйна пiдтримка старих батькiв догляд за ними, виховання дiтей i пiдлiткiв - цi функцi с однаково важливими як для суспiльства, так i для членiв сiм’.
Слiд пiдкреслити, що значения функцiй, якi задовольняють емоцiйнi i соцiальнопсихологiчнi потреби в сучаснiй сiм’ эростас. Навiть функцi переважно матерiального характеру мають нинi помiтний емоцiональний вiдтiнок. Чвм бiльше розвиваються великi мiста з х напруженим, стрiмким ритмом життя, тим важливiшу роль вiдiграс сiм’я як свосрiдне психологiчне “сховище’ зi свосю особливою, iнтимною атмосферою, яка забезпечус людинi i кардинальну змiну псяхологiчно обстановки i, вiдповiдно, знятгя нервовоУ напруги, що нагромадилась у процесi виробничо дiяльностi.
Сiмейнi об’сднання протягом багатьох столiть були також центрами дозвiлля. Правда, ця функцiя сiм iз розвитком мiсько “iндустрi дозвiлля (кiно, клуби, кафе тощо) все бiльще переходила безпосередньо до суспiльства. Однак успiхи телебачення, вiдеотехнiки i полiпшення житлових умов населения знову висувули “домашнс вогнище” на одне з перших мiсць у розподiлi вiльного часу людей.
1 •Отже, сучасна сiм я в основному эберегла вс! функцй попереднiх форм сiм % але при цьому змiниiшсь мiсце, значення i вага кожно з функцiй, субординацiя, iерархiя.
Успiшне виконаш-iя сiм’сю свох функцiй визначасться не тiльки Тi внутрiшнiм станом, але й соцiальним здоров’ям суспiльства. Кризовi процеси в розвитку нашо крани не могли не вiдбитися на функцiонуваннi сiм’, особливо на Гi фiнансовоматерiальному забезпеченнi.
Зауважимо, що всi функцi реалiзуються сiм’сю комплексно. При цьому змiна активностi в якомусь одному функцiональному напрямку знаходить вiд,дзеркалення у вiдповiднiй змiнi активностi сiм в iнших функцiональних напрямках.
На кожному iсторичному етапi сiм’i притаманна певна iсрархiя функцiй, тобто певний рiвень активностi сiм’ в кожному iз функцiональних напрямкiв. Розвиток
сiм’- процес цiлеспрямованих зрушень в iсрархiТ функцiй, процес змiни активностi сiм’ в найважливiших функцiональних Напрямках.
Як пiдсистема системи “суспiльство”, сiм’я активно взасмодiс з iншими суспiльними системами. Цi системи з тим чи iншим ступенем активностi беруть участь в реалiзацi всiх найважливiших функцiй сiм.
Сучаснi тенденцй в розвитку сглi 7 характеризуються такими соцiальними особливостями:
•Шлюб, який с основою сiм’г, стае рiвноправним, добровiльним, вiльним вiд примусу, матерiальних розрахункiв, втручання або тиску третiх осiб, союзом жiнки i чоловiка.
‘до держання принципу егалiтарност i на противагу патрiархальностi, чоловiчо’ авторитарностi, якi не обмежують права i гiднiсть чоловiка та жiнки, забезпечують кожному з них рiвнi можливостi про фесiйного та духовного зростання.
•Нинi створюються реальнi передумови для под олання суперечностей мiж коханням 1 обов’язком, iндивiдуальним та суспiльним iнтересом в iнтимному життi людини.
Сусп!льна цiнн!сть сiм “1 все бiльше визнасться роллю в примноженнi 1 перед аваннi у спадок приватно! власностi, органiзацi виробництва (у фермерiв 1 ремiсникiв), органiзацi споживання i побуту тощо.
моцiйна пiдтримка старих батькiв догляд за ними, виховання дiтей i пiдлiткiв - цi функцi с однаково важливими як для суспiльства, так i для членiв сiмi.
Слiд пiдкреслити, що значения фунiщiй, якi задовольняють емоцiйнi i соцiальнопсихологiчнi потреби в сучаснiй сiм эростас. Навiть функцi переважно матерiального характеру мають нинi помiтний емоцiональний вiдтiнок. Чим бiльще розвиваються великi мiста з х напруженим, стрiмким ритмом життя, тим важливiшу роль вiдiграс сiм’я як свосрiдне психологiчне “сховище” зi свосю особливою, iнтимною атмосферою, яка забезпечус людинi i кардинальну змiНу психологiчно обстановки i, вiдповiдно, зняття нервово напруги, що нагромадилась у процесi виробничо дiяльностi.
Сiмейнi об’сднання протягом багатьох столiть були також центрами дозвiлля. Гiравла. дя функцiя iз розвитком мiсько “iндустрi дозвiлля” (кiно, клуби, кафе тошо) все бiльще переходила безпосередньо до суспiльства. Однак успiхи телебачення. вiлеотехнiки i полiпшенкя житлових умов населения знову висуi-ули “доiагi,кс вогншце” на одне з перших мiсць у розподiлi вiльного часу людей.
I •Отже, сучасi-’а с/м ч в основному эберегла всi фуi-iкцй’ попереднiх форм с/м % але при цьому эм/н нчiсь м/с це, значения i вага кожнЫз функцiй субординац/я, iсрархiя.
Успiщне виконання сiмсю свох функцiй визначасться не тiльки П внутрiшнiм станом, але й соцiальним здоровIям суспiльства. Кризовi процеси в розвитку нашо крани не могли не вiдбитися на функцiонуваннi сiм’i, особливо на П фiнансовоматерiальНому забезпеченнi.
Зауважимо, що всi функцi реалiзуються сiмсю комплексно. При цьому змiна активностi в якомусь одному функцiональному напрямку знаходить вiддзеркалення у вiдповiднiй змiнi активностi сiм в iнших функцiональних напрямках.
На кожному iсторичному етапi сiмi притаманна певна iсрархiя функцiй, тобто певний рiвень активностi сiмi в кожному iз функцiональних напрямкiв. Розвиток
сiм’i- процес цiлеспрямованих зрушень в iсрархi функцiй, процес змiни активностi сiм’ в найважливiших функцiональних напрямках.
Як пiдсистема системи “суспiльство”, сiмя активно взасмодiс з iншими суспiльними системами. Цi системи з тим чи iншим ступенем активностi беруть участь в реалiзацiвсiх найважливiших функцiй сiмi.
Сучаснi тенденцй в розвитку СIЛI Ч характеризуються такими соцiальними особливостями:
•Шл,об, який е основою сiм’ стае рiвноправним, добров/льним, вiльним в/д примусу, матерiальних розрахункiв, втручання або тиску третiх ос/б, союзом жiнки / чоло в/ка.
•додержання принципу егал iтарн ост i на противагу патрiархал ьност i чоловiчЫавторитарностi, якi не обмежують пр